Олександр Олесь

Вірші

174 вірші за абеткою

А

Айстри Опівночі айстри в саду розцвіли…
Аскольд і Дир Славна в Рюрика дружина…
А ти, Марку, грай… На небі хмари. Все більш смеркає,…
Ах, минали-б бенкети кріваві…
Ах, скільки струн в душі дзвенить!

Б

Безсмертники Вони давно вже втратили життя…
Біг я далеко від смутку і горя…
Бій над Каялою Вранці небо червоніє…
Білгородський кісіль Войовничі Печеніги…
Болить душа моя, болить…

В

Вам казано – любіть братів…
В болотах жаби рай знайшли…
Вгледіти щастя, зомліти, осліпнути…
В години розпачу Візьміть мене, хмари, на крила свої…
В дитинстві ще… давно, давно колись…
Вийди, о вийди! я жду тебе, жду!
Війна з Болгарами Повертається з походу…
Війна з Греками Поховавши свою матір…
Війна з Татарами Як довідались Татаре…
Війна Ігоря з Арабами і Персами Та не довго спочивали…
Війни Ростиславичів І довідались про злочин…
Він жив один в своїй пустелі…
Вічне море вічно льється…
В обіймах хмар мовчали скелі…
Володимир Великий Не жили в братерській згоді…
Володимирко Володар умер і сина…
Володимир Мономах Аж стає нарешті князем…
Вона ішла… але здавалося мені…
Вони – обідрані, розбуті…
В провалля розпачу, де плив я без весла…
В саду в-осени Тоді, як ще листя зелене було…
В сріблястім морі сад втонув…

Г

Галицькі князі. Ростислав Князем Галицьким найпершим…
Глянь, мій милий, скільки вроди…
Гроза пройшла… зітхнули трави…

Д

Данило і Василько Залишив Роман княгиню…
Дві хмароньки плили кудись…
Дитинство Святослава Тихо лине рік за роком…
Для всіх ти мертва і смішна…
Довго хмарами небо покрите було…
Душа моя – пустка холодна й німа…

Є

Єсть квіти такі, що ніколи не квітнуть…

Ж

Жалібна пісня Хай душі, що повні і смутку і сліз…
Жита з волошками, і лукі, і гаї…

З

Заспів Заспіваю вам не пісню…
Затремтіли струни у душі моїй…
З військом за волю боролися ми…
З журбою радість обнялась…
Зімою Дивилося сонце на срібниї віти…
З кримських образів На сірій скелі мак цвіте…
З пісень неволі Коли-б був я сокіл вільний…
Зрадила та, що любила…
Зруйнування Київа Проплило сімнацять років…

І

Іван Берладник Раз в зимі у ліс на лови…
Ігор Вмер Олег. Закняжив Ігор…
Ігор Святославич Під палким, південним сонцем…
Ізяслав і поділ України Золоте, прекрасне серце…
Ії душа — як чайка над водою…
Імпровізація Я не буду самотним ніколи стоять…
Іскра Вона-б ще жевріти могла…

К

Казка ночі Ти заснула, мила? встань…
Кап. Шмідту Хай його по звірські вбито…
Кінець Галицько-Волинської Держави Син Данила Лев, якому…
Княгиня Ольга Тихий, теплий літній ранок…
Кожумяка Вбивши князя Святослава…
Коли весна рожева прилетить…
Коли на крилах хмари злотні…
Коли хочеш знать, серденько…
Конвалія Очи роскрила конвалія біла…
Король Данило Горе учить, кажуть люде…
Король Юрій Після Льва закняжив Юрій…
Коронація Данила Щоб, скріпивши свої сили…
«Красне Сонце» Тихомирно Володимир…

Л

Лебединій зграї Ви в ирій линете від сірого туману…
Літній вечір… Літній вечір… Гори в млі…
Літньої ночі Дихають тихо акації ніжні…
Люблю її, зову своєю…
Любов О, не дивуйсь, що ніч така блакітна…

М

Ми не кинемо зброї своєї…
Місяць, закоханий в ніч чарівну…
Міцно і солодко, кровью упившись…
Моїй матері Мати, мати! не журися…
Москалі Біля озера Ільмення…
Москва і Татари Умірає, гасне Київ…

Н

На високій скелі ранньою добою…
На гори високі, на срібло снігів!
Над морем Шуміть, шуміть, морські безодні…
Над трупами Ви мужа убили… лежить він в крові…
На концерті Нудьга, журба і сум в роялі…
Нарцис, закоханий в лілею… Нарцис, закоханим в лілею…
Наші предки-Словяне Над озерами, річками…
Не дивися в душу… Не дивися в душу: труни там сумні…
Не слів мені, а стріл крилатих, вогняних!
Нехай обдурений я сном…
Ні, забуття не дасть мені й сама природа…

О

Ой, не квітни, весно… Ой, не квітни, весно, — мій народ в кайданах…
Ой, не сійтесь, сніги, ой, не сійтесь, рясні…
Олег Раз до Диря і Аскольда…
О, ніч чудовна і чудова!
Осінню віє… весь світ, мов тюрма… Осінью віє… весь світ, мов тюрма…
О слово рідне! Орле скутий!..
Осріблені місяцем гори блищать…
О, ще не всі умерли жалі…

П

Пекло, здавалось, було в ту годину…
Печеніжська облога Київа Раз дізнались Печеніги…
Підбиті голуби знімались…
Під боярами і Уграми Дітям Ігоря недовго…
Плач Ярославни Чорним круком чорну вістку…
Погасло сонце ласки і тепла…
Поглянь у душу… Поглянь у душу: там в труні…
Полилась по срібній ночі…
Половці і Отрок Край наш Половці руйнують…
По-над руїнами шумить журливо гай…
Порвалися струни на арфі…
Посли Деревлян до Ольги Хоч помстились Деревляне…
Поток століття зносив гніт…
Похід Ігоря на Арабів і Персів По пустелі дикій, голій…
Похід на Хозар Над Каспійським буйним морем…
Поход Ігоря Святославича на Половців Славний Ігор Святославич…
Поход на Царгород Геть за морем українським…
Поход Ольги на Деревлян Незабаром гнівна Ольга…
Початки Київа Над Дніпром широким, вільним…
Прийди, прийди… Прийди, прийди… Нудьгую по тобі…
Пташко! будь рада теплу і весні…

Р

Раз високо над горами…
Роман На Волині в час той княжив…
Ростиславичі Після князя Ростислава…

С

Святослав Ніч майова, українська…
Серце моє – клітка…
Слова утіхи Втишай її, кажи їй бідній…
Смерть Ігоря Квітне Київська держава…
Смерть Олега Після славного походу…
Смерть Святослава Святослав, розбивши Греків…
Сніг в гаю… Сніг в гаю… але весною…
Сонце на обрії, ранок встає…
Срібні акорди, що з серця знялись…
Стало знов темніше… Стало знов темніше… хмари позвисали…
Суздальські князі Понад Волгою й Окою…

Т

Тануть, вьянуть сніги… Тануть…
Татаре Кажуть — раз полюбить лихо…
Татарська неволя Всеж Татари не лишили…
Твої очі – тихий вечір…
Ти в ліжку ще… Ти в ліжку ще. На крилах золотих…
Ти знов прийшла, щоб всі чуття холодні…
Ти знову у мене окрилюєш мрії…
Ти зовсім мене не кохала…
Ти з'являєшся, як ранок…
Того, що любе він, ти рада…
Три менти Тихше, тихше: ходять звірі…

У

Україна в старовину Ліс густий, дрімучий, темний…
Утеча Ігоря з неволі Степовий майовий ранок…
У тім садку, де ми колись сиділи…

Х

Хай вона грає, танцює, співає…
Хай наші вчинки божевільні…
Хай щебечуть поцілунки…
Ха-ха! ха-ха! краса яка!
Хвиля Там, де верби хилють віти…
Ходім відсіль, де радощів немає…
Холм і Львів Раз Данило був на ловах…
Хрещення Володимира Великого Біля княжої палати…
Хрещення України Що це в Київі за гомін…
Хто нам казати не давав…
Хтось ударив без жалю по серці моїм…

Ц

Цілий день ти нудилась в кімнаті своїй…

Ч

Чари ночі Сміються, плачуть соловї…
Чому з тобою ми не хвилі?

Щ

Що мені з того, що сонце весняне…

Ю

Юнацтво Святослава Непомітно линуть роки…
Юрій Болеслав Після Льва, після Андрія…

Я

Я більше не плачу… Я більше не плачу… Я муку свою…
Як зграя радісна пташок…
Я на каміню над морем…
Ярослав Мудрий Після ката Святополка…
Ярослав Осмомисл Володимирко поволі…