Заспів

Заспіваю вам не піснюПро стару старовину,Роскажу я вам не казку,А бувальщину одну.

Роскажу вам про минуле,Що вже мохом поросло,Що, нащадками забуте,За водою поплило.

Перед вами стародавніПройдуть хвилями часи,Із могил до вас озвутьсяНаших предків голоси.

Наших предків, що блукалиПо страховищах — лісах,Що з природою змагалисьТільки з вірою в серцях.

Ах, тоді була живоюВся природа навкругиІ людину оточалиДухи — друзі й вороги.

У часи ті Бог великийНе ховавсь в небесній млі,А усі боги родилисьІ вмірали на землі.

Рано вдосвіта на сходіПрокидавсь ясний ДажбогІ ходив — блукав до ночіСинім степом без дорог.

По зелених пишних лукахВолос пас овець гладких,Грів їх вовною мягкою,Одганяв вовків від них.

Над дрімучими лісами,По пустелі степовійБог-Стрибог літав на крилах,Грав на кобзі золотій.

Бог-Перун на чорних хмарахВічно землю обїздив,Часом плакав, як дитина,Часом сурмами будив.

Часом гнівом його серцеНаливалось, як огнем:Левом він ревів зпід небаІ погрожував мечем.

А в річках жили русалки,Хапуни — Водяники,Лісовик свистав у лісіІ сміялися мавки.

Треба добре було знатиВдачі всіх богів земних,То коритись, то змагатись,То просити ласки в них.

І змагалася людинаІ вперед невпинно йшла,Де ясним промінням-цвітомДивна папороть цвіла…

…Заспіваю вам не піснюПро стару старовину,Роскажу я вам не казку,А бувальщину одну.

Роскажу вам як на горахСлавний Київ наш повстав,Як він жив і розвивався,Як столицею він став.

Хто й коли у ньому княживІ в який ходив поход,Хто боровсь за Україну,За державність за народ.

Роскажу вам як боролисьНаші прадіди колись,Як за щастя УкраїниРіки крові розлились.

Роскажу чому і досіЧути стогони їїІ чому так довго в хмарахСонце рідної землі…

Заспіваю вам не піснюПро стару старовину,Роскажу я вам не казку,А бувальщину одну.