Поглянь у душу…
Олександр Олесь Поглянь у душу: там в труніЛежить любов моя розбита,Парчею срібною покритаІ вбрана в квіти весняні.
В сумній пітьмі свічки горять…Співають мрії: „память вічно!“Ридає щастя безутішно,Надії в траурах стоять…
На дворі вечір настає..,Ридання стали затихати…І тільки десь гудуть лопати,Та в серце хтось погребно бьє.
1905 р.
Видання 1919 року
Текст за виданням: З журбою радість обнялась…, Київ ; Відень: Дніпросоюз, 1919. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.