Чудова книга про силу духу індивіда, неймовірну моральну і фізичну витримку, різноплановсть людського Я та віру у життя.
A
andrewv1 · 26 жовт. 2026 р.Улюблене читачів
«Цілую з першого рядка, бо до останнього не втерплю - дуже скучив.»
Улюблене читачів
«Мова зникає, коли нею не говориться про любов.»
Рубрика дня · Природа
«Волошки дивляться в небо. Вони хотіли бути як небо і стали як небо.»
Улюблене читачів
«У кожного "Я" є своє ім'я, на всіх не нагримаєш грізно, ми — не безліч стандартних "я", а безліч всесвітів різних.»
Улюблене читачів
«…розкуркулити мозок не можна.»
На сьогодні все
Нова підбірка — завтра опівдні. А поки:
1 / 8
Популярні твори
Що читачі лайкають і зберігають цього тижня
Персонажі
Щойно відкриті герої творів
Картини
Українські художники — у суспільному надбанні
XII · полудне
Сучасна література
з 2014
Мандруй епохами
Котра година української літератури?
Зараз XII — полудне, сьогоднішня література. Покрутіть циферблат назад — і дійдете до Шевченка, Сковороди й літописців.
Сучасна література з 2014 · 81 твір · 39 авторів Відкрити всі епохиМіфологія
Боги й духи нашої землі
Популярні автори
Усі →Добірка тижня
Усі →
Кураторська добірка
Квіти в тіні: жіночі долі в прозі 1920-х
Ці повісті написані наприкінці 1920-х років, здебільшого в Харкові, у часи непу, коли радянське місто проголошувало нову мораль, а в його тіні тривало зовсім інше життя. Їхні героїні — служниці, повії, обдурені наречені й покинуті дружини, чиїми долями розплачувалися за чужі розваги, пиятики й лицемірство. Ці жінки жили в тіні: їхні біди бачили, але не хотіли помічати, а свій біль вони здебільшого носили мовчки. Так само довго в тіні лишалися й тексти про них: про таке не годилося писати, а згодом і читати. Тепер, майже через сто років, ми нарешті можемо почути їхні голоси. Чому ця добірка важлива Офіційна література не хотіла бачити в «новому житті» проституції, насильства й зламаних жіночих доль, тож такі твори на десятиліття випали з читацької пам'яті, а частина їхніх авторів сама загинула в репресіях. Сьогодні ці тексти — чесне свідчення про епоху і розмова про речі, що досі не втратили гостроти: ціну жіночої беззахисності, подвійні стандарти й байдужість суспільства, яке легко засуджує, але рідко простягає руку. Василь Минко. «Беладонна» Серце добірки: голос самої жінки, яка розповідає про своє життя в щоденнику. Льоля водночас цинічна й ніжна, вона мріє про чесну працю, кохання й сина, а щоразу опиняється на дні. Повість варто прочитати заради цієї щирої сповіді й фіналу, що б'є несподівано і болісно. Петро Голота. «Бруд» Найжорсткіший і найбезжальніший текст добірки. Доля служниці Кароліни, яку використовують і відштовхують усі, хто стоїть вище, показана без жодних пом'якшень. Повість відкриває найтемніший бік теми — зґвалтування, хвороби, самотність — і ставить незручне питання: хто насправді винен у «бруді», про який так охоче говорять на зборах. Петро Голота. «Розвага» Погляд з іншого боку: історія чоловіка, для якого жінки лише розвага. Твір у добірці тому, що за легковажністю героя одна за одною проступають скалічені жіночі долі: закохана односельчанка, обдурена дружина, сестра, юна дівчина з кримського курорту. Повість гірко нагадує, що за чужі забаганки найчастіше платять ті, хто кохав щиро. Олесь Донченко. «Золотий павучок» Несподіваний Донченко — не автор дитячих пригод, а психологічний прозаїк. У центрі повісті чоловік, якого пристрасть до повії Зізі затягує в павутину зради. Твір у добірці тому, що жіночі образи тут глибші, ніж здаються: Зізі, сама впіймана мухою, стає золотим павучком, а Наталя гідно відстоює себе перед тим, хто бачить у ній лише здобич. Добірка містить сцени насильства та відвертий опис дорослого життя. Рекомендовано для читачів від 18 років.
4 твори ДивитисяШкільна програма
Твори, які читають на уроках
Свіжі відгуки
Що читачі кажуть про прочитане
Сподобалося, багато історичних подій, зробив нові висновки про події на теренах України. Рекомендую тим хто цікавиться історією.
Y
yaroslav · 24 жовт. 2026 р.
Захоплююся Софією Яблонською і тепер хочу прочитати всі її твори. Її мандри барвисті й авантюрні, а пише вона про це так яскраво, що хочеться й собі збирати рюкзак в наступну подорож.
D
diana38 · 14 жовт. 2026 р.
Однозначно найкрасивіший твір Лариси Петрівни, головною ідеєю якого виступає прийняття себе. Поема актуальна як ніколи. А стиль мови... Шкода, що текст маловідомий.
L
leetudiant · 6 жовт. 2026 р.
Одразу хочу почати з того, що я ніколи не читав прозові твори Забужко, окрім публіцистики. Перший твір, перший досвід. З рецензій і публічних виступів я зробив висновок, що мене може зацікавити її творчість. Не маю жодного бажання применшувати культовість і легендарність персони, але загалом твір відчувається схожим на мінімалках з книгами Ірени Карпи ( no offense ). Якась зашкалююча кількість англіцизмів і просто фраз англійською ( over the top, too much ), відчуття графоманії. Цікавість самого матеріалу, а також його актуальність - теж під питанням. Якщо його розглядати як феміністичну роботу, то елементи саме "фемінізму" сприймаються як щоденна злоба з елементами ненависті до протилежної статі. Коли брати як основну конструкцію життєвий шлях жінки і вбачати в ньому актуальність через 10-20-30 років, то як і в літературі так і в тому ж кіно, подібні приклади були присутні ще з кінця 70х років. Єдиним дійсно фактором першості і унікальності, можна вважати присутність цього твору вже в незалежній Україні, написаний українською мовою, але це достатньо сильно нівелювало б заслуги і почести покоління письменників ХХ століття.
A
andrewv1 · 2 жовт. 2026 р.
Це останній незакінчений твір В. Підмогильного. Тому, нам лиш залишається гадати як би він хотів його завершити. Але мені хочеться вірити, що герой все таки знайде те, що шукав. 1920-ті рр. наповнені бурхливими подіями, і це стосується не тільки революції, але й зміни у самому суспільстві бачити життя. Людина піддала сумніву те, що вважалося сакральним: Бога і любов. Тому більшість творів того періоду не тільки сповіщають про надмогутність людини, але й констатують втрату чогось важливого. Чи скоріше розуміння того, що воно так і не було ніколи знайдено. «Повість без назви» це історія пошуку ідеалів, які б могли зробити нас краще, я б сказала дійсно надати нам лику божественності.
Швидкий вибір
гортай далі
«Цілую з першого рядка, бо до останнього не втерплю - дуже скучив.»
Василь Симоненко
«Мова зникає, коли нею не говориться про любов.»
Сергій Жадан
«У кожного "Я" є своє ім'я, на всіх не нагримаєш грізно, ми — не безліч стандартних "я", а безліч всесвітів різних.»
Василь Симоненко
«…розкуркулити мозок не можна.»
Юрій Шевельов
«Борітеся – поборете, вам Бог помагає! За вас правда, за вас сила і воля святая!»
Тарас Шевченко
«Я — та ж сама блощиця, як, правда, й усі ми, що звемо себе "вищими людьми". Тільки ми, ці "вищі люди" — брехливі, самозадоволені блощиці. Ми обманюємо себе й других, запевняючи, що живемо з власної волі, що вільні у виборі життя й смерті, що життя наше потрібне для якихсь особливих, вищих цілей, до яких проста, постільна блощиця не може бути участна. »
Володимир Винниченко
«…можна вірити тільки в те мистецтво, що просуває вперед всю будову мислі, відчуття, побуту, для боротьби за завтра і для прийняття його.»
Лесь Курбас
«Ну що б, здавалося, слова… Слова та голос — більш нічого. А серце б’ється — ожива, як їх почує!..»
Тарас Шевченко
«Торуй свій шлях - той, що твоїм назвався, той, що обрав тебе навіки вік. До нього змалку ти заповідався до нього сам Господь тебе прирік.»
Василь Стус
«Я не умру від смерті, я умру від життя.»
Михайль Семенко
«Люди не є злі... не є добрі. Люди тільки нещасливі і щасливі.»
Осип Турянський
«Ти знаєш, що ти – людина? Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя – єдина, мука твоя – єдина, очі твої – одні.»
Василь Симоненко
Народились у жовтні
Календар →2 
Іван Багряний3 
Люко Дашвар3 
Киріак Костанді5 
Богдан-Ігор Антонич8 
Григорій Дядченко9 
Микола Бажан9 
Гнат Михайличенко11 
Віктор Женченко11 
Володимир Яворівський12 
Юрій Щербак17 
Яків Головацький18 
Євгенія Ярошинська19 
Сергій Васильківський21 
Пилип Орлик22 
В. Домонтович28 
Майк Йогансен31 
Діамара Ходимчук
Слова, що повертаються
Усі слова →У Полудне — 3090 цитат, 533 твори, 1736 віршів, 311 авторів (серед них 41 художник), 432 картини, 30 персонажів, 89 істот міфології, 214 міфів, 339 слів у словнику і 2255 подій у хроніці.
Про платформу
Полудне — платформа, присвячена українській літературі. Тут зібрано проникливі цитати й уривки, що звучать крізь століття і торкаються наших сьогоднішніх переживань. Література відображає силу й зрілість культури, формуючи нашу ідентичність, зв'язок із минулим, розуміння сьогодення і прагнення творити. Минулі надбання стають фундаментом для майбутнього.
Назва «Полудне» — символ найбільшого світла й сили, час, коли сонце в зеніті. Вона взята з твору Ольги Кобилянської «Царівна»:
«...в мене настало "полудне". Воно настане і для нашого народу...»
Це момент пробудження і розквіту, якого прагнемо разом із нашою культурою.