А ти, Марку, грай…

На небі хмари. Все більш смеркає,І ніч безмежна, як світ, іде.Все скуте жахом, а Марко грає,А Марко грає, що сонця жде.

Посуха. Голод. Народ вмирає.Де ж Милосердний? Нема ніде.Нема й не буде! А Марко грає,А Марко грає, що Бог іде.

Не стало Марка: упав голодним,Упав на землю мерцем німим...Засяяло сонце над ним, холодним,І Бог в задумі схиливсь над ним.

5.V.1922