Вийди, о вийди! я жду тебе, жду!
Олександр Олесь Вийди, о вийди! я жду тебе, жду!Тихо, і ясно, і пусто в саду.Сплять кіпариси, дрімають гранати,Ніч роскидає сріблястії шати…
Кедр до мімози схилився і спить,Ніжно мімоза щось кедру шумить.Море купається в місячнім світлі,Дихають важко троянди росквітлі.
Вийди, о вийди! я жду тебе, жду!Тихо, і ясно, і пусто в саду…Сплять кіпариси, дрімають гранати,Ніч над землею роскинула шати.
1906 р.
Видання 1919 року
Текст за виданням: З журбою радість обнялась…, Київ ; Відень: Дніпросоюз, 1919. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.