Не слів мені, а стріл крилатих, вогняних!
Олександр Олесь Не слів мені, а стріл крилатих, вогняних!Я хочу вам про рідний край казать…Я хочу ними кидать і влучатьВ серця катів і зрадників гидких.
Не слів мені, а іскр блискучих і палких!Хай кида іскрами вогонь моїх промов,Ах, мій народ з катами вмісті йшов,Сам скутий раб — заковував других.
Не слів мені, о ні! не слів, а ніжних хвиль!Хай плещуть хвилями пісень моїх слова,Хай кожна рима рани обмива,Хай кожний спів уйма народній біль…
1906 р.
Видання 1919 року
Текст за виданням: З журбою радість обнялась…, Київ ; Відень: Дніпросоюз, 1919. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.