Вірш
Казка ночі

Казка ночі

Олександр Олесь

Ти заснула, мила? встань!Ніч навколо — срібне море!Мила, вийди, виплинь в море…Ти заснула, мила? встань!

В-день ходив я по землі,А хожу по дну морському…Що це?! сон?! по дну морськомуВ-день ходив я по землі.

Що за диво?! десь на дні…Як то може? вьється річка!…Під водою вьється річка!…Що за диво десь на дні.

Білі яблуні цвітуть…Іхня пахощ — хвилі моря…Десь на дні ясного моряБілі яблуні цвітуть!

Будь русалкою в цю ніч!Сядь, схились і слухай пісню.Я зложу шалену пісню…Будь русалкою в цю ніч!

Чуєш — кличуть соловіЗ хати — в казку, з ліжка — в море…Мила, вийди, виплинь в море, —Чуєш? кличуть солові!

1905 р.

Видання 1919 року

Текст за виданням: З журбою радість обнялась…, Київ ; Відень: Дніпросоюз, 1919. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

Про цей вірш тут ще нічого немає