Вірш
Ха-ха! ха-ха! краса яка!

Ха-ха! ха-ха! краса яка!

Олександр Олесь

Ха-ха! ха-ха! краса яка!Усюди трупи… ха-ха-ха!І хтось дурний розсипав скрізьРубіни крови, перли сліз.

Ха-ха! ха-ха! дивись: катиНесуть драбини і хрести…Ха-ха! ха-ха! голгофи скрізь,Рубіни крови, перли сліз.

Ха-ха! ха-ха! коли-б мій брат, —Пішли б рубіни ми збірать,Та брата в мене віднялиІ на голгофі розпяли.

Ха-ха! ха-ха! заплакав хтось…Ти хто такий? ах, сам Христос!Дивись… ха-ха… висить мара,І кров тече з його ребра.

Ха-ха! ха-ха! не плач, мовчи…Сміються сови і сичі,Вовки, чорти плигають скрізьВ рубінах крови, в перлах сліз.

Не плач! Ха-ха… добру не вчи:Кругом гієни і сичі…На що їм твій прекрасний рай?Їм трупів дай, їм крови дай…

Ха-ха І ха-ха! ти зрозумівБажання сов, гієн, сичів…Ха-ха! ха-ха! смієшся ти?Сміються трупи і хрести…

Ха-ха! ха-ха! у тебе ніж?!Христос, Христос, себе не ріж…Зарізав?!… Кров ясна яка…Ха-ха, ха-ха! ха-ха, ха-ха!

1906 р.

Видання 1919 року

Текст за виданням: З журбою радість обнялась…, Київ ; Відень: Дніпросоюз, 1919. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

Про цей вірш тут ще нічого немає