Вірш
Над морем

Над морем

Олександр Олесь

„Шуміть, шуміть, морські безодні,Сміліше, море, в бій лети...Душа моя така ж сьогодніКрилата й вільна, як і ти“. Стою над кручею страшною, З блакиті сонце злото ллє, А там внизу десь підо мною В гранітні бубни море бьє.— „Руйнуй, руйнуй холодні скелі,З піснями труни розбивай!І з мене те ж пісні веселіЛетять, як хвилі, в рідний край. І скарги зойк несеться з мене І гніву дим за ним летить А море вільне і шалене Танцює, грає і шумить.„— Танцюй, танцюй, мій коню сивий,Весь в піні гриву роспускай—Летім у край мій нещасливий,Летім у мій коханий край“. На човні я... Вітри співають, Кричать чайки, кудись звучи,— В очах моїх знамена мають, В ушах моїх бряжчать мечі...

Видання 1908 року

Текст за виданням: Украінська Муза. Випуск 11, Київ, 1908. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

— / 10

Про цей вірш тут ще нічого немає