Іскра
Олександр Олесь Вона-б ще жевріти могла,Та більше жевріть не схотіла, —Ураз всю міць свою взяла,Всю ніч осяяла і — стліла…
Погасла іскронька мала,Рожеве світло більш не льється…І шкода сяйва і тепла,І ніч темніщою здається…
Дарма! лишивсь від тебе слід…Забьє бенкет колись горою,І на йому згадає світПро ніч, осяяну тобою!
1904 р.
Видання 1919 року
Текст за виданням: З журбою радість обнялась…, Київ ; Відень: Дніпросоюз, 1919. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.