Як зграя радісна пташок…
Олександр Олесь Як зграя радісна пташок,Легкі і сніжно-білі,Пісні мої під небом десьЛітали і дзвеніли.
І з неба кликали вониДо братства, до любови…Та час, проносючись, бризнувНа їхні крила крови.
1906 р.
Видання 1919 року
Текст за виданням: З журбою радість обнялась…, Київ ; Відень: Дніпросоюз, 1919. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.