Лебединій зграї
Олександр Олесь Ви в ирій линете від сірого туману,Від сірих днів, від суму і нудьгиНа срібло чистеє спокійного лиману, На пишні береги.
Не жаль вам тих, що сміло гинуть по дорозіВід пург і бурь скажених і сліпих:Вам ирій мріється кріз сльози, А сонце суше їх.
І скільки вас в борні розбилось об граніти,І скільки вас сконало серед мук, —Але і смерть була безсила вас спинити І вбить ваш вільний дух.
Летіть!… Коли-ж ви будете бенкет справляти,Згадайте мертвих словом жалібним…І наперед, ніж келих сповнений підняти, Ударте в дзвін по ним!
1904 р.
Видання 1919 року
Текст за виданням: З журбою радість обнялась…, Київ ; Відень: Дніпросоюз, 1919. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.