Олег

Раз до Диря і АскольдаПрибігають вояки:— „По Дніпру пливуть на КиївЧужоземні байдаки!“

Не скінчили ці сказати —Ще біжить один вояк:— „На човнах пливе на Київ,Кажуть, Рюриків свояк!

Повні війська, повні зброїЛедве плинуть їх човни.Чи не скликати нам віча?Чи не ждати нам війни?“

— „Залишіть! Пливе не ворог“,Їм князі відповілиІ Олегові на зустрічЗ воєводами пішли.

— „Чи з добром, чи з злом приходишТи у наш гостинний двір?“Так, вітаючи Олега,Запитав Аскольд і Дир.

І Олег похмуро грізноНа питання відповів:— „Я прийшов з могучим військом,Я вам Ігоря привів.

Не походите з князів ви,Якже княжити змогли?Нам лише належить владаІ по неї ми прийшли“.

Так скінчив Олег промовуІ на знак його рукиЗ човна Ігоря виносятьЧужоземні вояки.

А князів Аскольда й ДираПіднімають на списахІ Олег вступає в КиївПри побідних голосах.

І, коня свого спинивши,Він говорить: „Вояки!Хай же матірю нам станеСлавний Київ на віки!“