Вірш
Вгледіти щастя, зомліти, осліпнути…

Вгледіти щастя, зомліти, осліпнути…

Олександр Олесь

Вгледіти щастя, зомліти, осліпнути,Скрикнути тільки: „мій раю!“ і стратити…Боже всесилий! чи зміг-би ти вигадатьМуку ще більшую, гіршую, тяжчую?!

1905 р.

Видання 1919 року

Текст за виданням: З журбою радість обнялась…, Київ ; Відень: Дніпросоюз, 1919. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

Про цей вірш тут ще нічого немає