Нехай обдурений я сном…
Олександр Олесь Нехай обдурений я сном,Нехай осміяний без жалю,Нехай замість весни і раюРидає вітер за вікном, —
О, хай розвіялися сни,Хай ті-ж і сум, і жаль, і муки,Але я й досі чую звукиМоєі дивної весни.
Минув бенкет… але дзвенятьЩе голоси, столи накриті,День гасне сміх і недопитіРядами келихи стоять…
1903 р.
Видання 1919 року
Текст за виданням: З журбою радість обнялась…, Київ ; Відень: Дніпросоюз, 1919. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.