Москва і Татари

Умірає, гасне Київ,Сонце нашої землі,Не пливуть уже до йогоНі човни, ні кораблі.

Не пливуть Дніпром у мореІ товарів не везуть: —Люде Половців бояться, —Ограбують ще й убють.

Не кипить вже вир торговий,Не лунають голоси,І Кияне подаютьсяВ дикі пущі і ліси.

І князі в невпинних сварахПідупали, знемоглись,І стежки до їх скарбниціНе чорніють, як колись.

А із півночи, із СходуЙдуть нові все вороги…Умірає, гасне Київ…Тихо, пусто навкруги.