Осінню віє… весь світ, мов тюрма…
Олександр Олесь Осінью віє… весь світ, мов тюрма…Вколо гойдаються віти з журбою..Більш ні привіту, ні ласки немаВ світі широкому, засланім млою.
В серці останні довьяли квітки,Небо захмарено, осінью віє,Пісні якоїсь десь тануть дзвінки,Хилються заміри, гаснуть надії…
1905 р.
Видання 1919 року
Текст за виданням: З журбою радість обнялась…, Київ ; Відень: Дніпросоюз, 1919. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.