Вірш
По-над руїнами шумить журливо гай…

По-над руїнами шумить журливо гай…

Олександр Олесь

По-над руїнами шумить журливо гай…Ой, не шуми, мій темний гаю!Невтішних сліз з очей не викликай,Ой, не розбуркуй суму-жалю…

Ой, не шуми журливо, темний гаю мій!Сховай в собі всю глиб розпачу…В душі моїй сіріють теж руїни мрій,А я дивлюся і не плачу.

1905 р.

Видання 1919 року

Текст за виданням: З журбою радість обнялась…, Київ ; Відень: Дніпросоюз, 1919. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

Про цей вірш тут ще нічого немає