Вірш
Галицькі князі. Ростислав

Галицькі князі. Ростислав

Олександр Олесь

Князем Галицьким найпершимБув відважний РостиславМолодий, стрункий, високийВсіх красою чарував.

Але він недовго княжив:Жартувала доля з ним!Перед ворогом до ГреківМусів він тікати в Крим.

На зазпросини ласкавіНа бенкет він раз пішовІ у грецького вельможіСмерть у келиху знайшов.

Хитрий Грек вином частуєЦаргородським, золотим,Пє за щастя УкраїниРазом з князем молодим.

Ще налив він… і отрутиПідсипає до вина:„Випєм, князю!“, Грек говорить,„І за Грецію до дна“.

Випив князь до дна свій келих,І схопивсь за серце він…І у Корсуні по князюПохоронний вдарив дзвін.

Видання 1930 року

Текст за виданням: Минуле України в піснях, Львів: «Неділя», 1930. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

Про цей вірш тут ще нічого немає