Ой, не квітни, весно…
Олександр Олесь Ой, не квітни, весно, — мій народ в кайданах, Мій народ в задумі, Очі його в стумі, Серце його в ранах, А життя в туманах.
Ой, не квітни, весно пишними квітками, Бо народ мій встане, Розібьє кайдани, Вкриє світ димами, А поля тілами.
Ой, не квітни, весно: глянь — надходять хмари, Тугою чорніють, Гнівом червоніють… Ой, ті хмари — кари… Смерть вам, яничари!
1906 р.
Видання 1919 року
Текст за виданням: З журбою радість обнялась…, Київ ; Відень: Дніпросоюз, 1919. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.