Хтось ударив без жалю по серці моїм…
Олександр Олесь Хтось ударив без жалю по серці моїм, —І забилося серце в вогні золотім…І посипались іскри ясні,І в дзвінкі обернулись пісні.
Йшли літа… і самотність з літами росла,І круг мене все більше темнішала мла…І в знесиллі вмірали в тій мліЯсно-злотнії искри мої.
Погасало з літами і серце сумне…Та прийшла ти і вдарила в серце мене, —І летіли знов іскри ясні,І в дзвінкі обертались пісні.
1906 р.
Видання 1919 року
Текст за виданням: З журбою радість обнялась…, Київ ; Відень: Дніпросоюз, 1919. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.