В години розпачу
Олександр Олесь Візьміть мене, хмари, на крила свої:Ті-ж тюрми, і ярма, і гніт на землі…В сльозах мої сестри, і браття в кайданах, —Пів-краю в курганах.
Ми бились шалено, як гірські орли,Але вороги нас в полон узяли,І кинули бранців за мури, за гратиКати і пілати.
І знову народ наш у владі катів,І знову народ наш в сітках павуків,Що кров його теплу віки випивають,Тіла роспинають.
Візьміть мене, хмари, в безкраю блакіть —Я з скаргами хочу до Бога летіть…Коли-ж Він не вислуха скарги народні,Я кинусь в безодні…
1906 р.
Видання 1919 року
Текст за виданням: З журбою радість обнялась…, Київ ; Відень: Дніпросоюз, 1919. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.