Твої очі – тихий вечір…
Олександр Олесь Твої очі — тихий вечір,Що спускається безгучно,Несучи на землю спокійНа своїх сріблястих крилах.
Твої очі — сизі хмари,Крізь які у день похмурийПробивається промінняТвого серця золотого.
Твої очі — срібна річкаЗ таємничим царством казок…Іх росказують нечутноЗолотим рибкам русалки.
Твої очі — ніжні квіти,На яких спинились сльозиПісля мук за світ безщасний,Як росинки після ночи.
Твої очі — тиха радість,Що у душі людські льєтьсяІ несе в яснім спокоюВ іхні ночі усміх неба.
1905 р.
Видання 1919 року
Текст за виданням: З журбою радість обнялась…, Київ ; Відень: Дніпросоюз, 1919. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.