Данило і Василько

Залишив Роман княгинюІ маленьких двох синів.На Волинь втікла княгиняВід боярських ланцюгів.

Але й тут знайшли бояре.Небезпека все росте.„Володимир цілий знищим,Як дітей не віддасте!“

І вночі княгиня потайЙде схвильована з палат…Серце бється, може зрада,Може десь чатує кат.

Йдуть. Маленького ДанилаВзяв боярин Мирослав,Василька держала нянька,Піп княгині помагав.

Ось і мури.., двері… коні…По дорозі загули,А за тиждень через ПольщуВже в Угорщині були.