Вірш
Міцно і солодко, кровью упившись…

Міцно і солодко, кровью упившись…

Олександр Олесь

Міцно і солодко, кровью упившись,Сплять вороги у-ночі…Тихо з повіток плуги витягайте,Куйте в проваллях мечі.

Стогнуть брати наші в тюрмах проклятих,Грати залізні рвучи…Тихо з повіток плуги витягайте,Куйте в проваллях мечі.

Мати без сина, і жінка без мужаПлачуть, життя кленучи…Тихо з повіток плуги витягайте,Куйте в проваллях мечі.

Мають знамена і бьється юнацтво,Крови потоки льючи…Сміло з повіток плуги викидайте,Куйте вселюдно мечі!

1906 р.

Видання 1919 року

Текст за виданням: З журбою радість обнялась…, Київ ; Відень: Дніпросоюз, 1919. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

Про цей вірш тут ще нічого немає