Юрій Болеслав

Після Льва, після АндріяКняжив Юрій Болеслав,Син Поляка й УкраїнкиПро Поляків більше дбав.

Будував костели польськіЗапроваджував латинь,Не любив свого нічогоІ сміявся із святинь.

З Польщі їхали невпинноШляхта, дідичі, купці,Все життя Поляк-чужинецьСтав тримати у руці.

І урвалося терпінняІ увесь народ повстав,По містах, по селах всюдиНа чужинця ніж підняв.

Болеслава отруїли,Вбивства, розрухи пішли,Землю галицько-волинськуЗнов чужинці зайняли.

Так безславно обезславивКняжий устрій БолеславІ народ доріг до щастяБез князів шукати став.

15. X. — 8. XI. 1920. Марієнбад.