Літньої ночі
Олександр Олесь Дихають тихо акації ніжні,Злегка колишуться в сутіні срібній,Дивлються мовчки на місяць, на зорі,Дивлються в світ, ним ясним зачаровані…
Чом я, скажіть, не акація ніжна,Нащо думки мене спалюють, мучуть?!Чом я не можу забутись остільки,Щоб лише міг я дивитись і дихати?…
1905 р.
Видання 1919 року
Текст за виданням: З журбою радість обнялась…, Київ ; Відень: Дніпросоюз, 1919. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.