Іван Берладник

Раз в зимі у ліс на ловиВолодимирко пішовІ бояре зрозуміли,Що тепер не до розмов.

Що пора за меч узятись,Перейти від слів до діл,І Берладника ІванаПосадили на престіл,

І Берладник на престолі.В повній зброї вояки.Зачинилися воротаІ замкнулися замки.

І облога почалася,Почались страшні боїВідбивається Берладник,Сам веде полки свої.

Але раз загнавсь далеко,Опинився у кліщах,Ледве вискочив із лиха,Ледве спасся у лісах.

Піддались тоді бояре…Володимирко вступивІ суворо, без законуВинуватих осудив.

І спокійно княжив далі,А Берладник кинув крайІ подавсь в степи широкіДесь на південь, на Дунай.

Там зібрав хоробре військоІ пішов із ним гулять…В його князівстві повсталиМалий Галич і Берладь.