Інше · Українці
Ворожка, що наслала смерть заради заміжжя
Стара дівка бере на душу дві душі, щоб вийти заміж; ворожка робить своє, і вагітна дружина судженого вмирає
Записаний етнографами XIX–XX ст. з живої народної традиції.
На Андрія одна стара дівка в Балабанівці просила бабу-ворожку зробити так, щоб вона вийшла заміж. Баба вийшла надвір, подивилася на зорі й сказала: «Твій суджений жонатий, має жінку при надії, і вона житиме ще кілька літ. Та якщо хочеш узяти на свою душу дві душі, то я тобі зроблю». Дівка погодилася. Баба щось зробила, а вранці прийшла звістка, що її власна дочка тяжко захворіла. Баба прийшла й застала доньку вже на лаві, а дитина ще ворушилася в утробі. Стара сплеснула руками й збожеволіла, а зять, поховавши жінку, невдовзі оженився з тією дівкою.
Кажуть, що такі відьми роблять це так. Увечері беруть сирову нитку, ще непрану, на один кінець прив'язують зілля, а другий — до мізинця ноги. Тоді роздягаються й лягають голі на порозі, примовляючи. Приходить чорт, і відьма посилає його кликати ту жінку, що має вмерти. Та вибігає надвір, лякається й умирає. Частіше ж дівчата ворожать на судженого інакше. Дівчина варить ячмінну кашу, розпускає коси, виходить уночі на ворота й гукає судженого їсти кашу. Тоді він з'являється, але буває, що прибіжить якась мара й налякає, і дівчина з того вмирає.
Записано в Балабанівці.
Дійові особи2
Ще міфи132
Джерело
1876 Михайло Драгоманов. Малорусские народные предания и рассказы, Розд. VI, № 18, с. 74. Скан ↗
