Інше · Українці
Глухий ангел і дощ: «Іди туди, де просять, а він іде, де косять»
Бог посилає пророка Іллю з глухим ангелом розносити дощ, а той недочуває і ллє не там, де просять, а там, де косять
Записаний етнографами XIX–XX ст. з живої народної традиції.
На Канівщині розповідали, що дощ, сніг і град мають свої сховища — «склади на краю світа». Коли треба пустити дощ, Бог посилає пророка Іллю з глухим ангелом. Вони набирають дощ у хмару й розносять по світу, і як почнуть лити, то ллють кілька днів поспіль. А все тому, що глухий ангел питає Бога, куди пускати дощ, і недочуває відповіді: «Бог йому каже: іди там, де чорно, а він іде там, де вчора». «Іди туди, де просять, а він іде там, де косять». «Іди туди, де ждуть, а він іде, де жнуть». Звідси й приказка: «Як почнуть косити, не треба Бога за дощ просити».
Ще міфи132
Джерело
1872 Павло Чубинський. Труды Этнографическо-статистической экспедиции в Западно-русский край. Т. 1, вып. 1: Верования и суеверия. Загадки и пословицы. Колдовство, Т. 1, вип. 1, с. 26–27 (Канівський пов.). Скан ↗