Інше · Українці
Скрипаль, що грав чортам на купині
Двоє парубків покликали п'яного скрипаля грати на вечорниці, а вранці він прокинувся на купині серед болота
Записаний етнографами XIX–XX ст. з живої народної традиції.
«Кажуть, що нема чортів, а вони таки є», — розповідала дівчина з Жеведі (1899). Син однієї жінки грав на скрипці. Прийшов якось п'яний і сказав матері, що піде грати до двох парубків, які його кличуть. Усю ніч він грав, а парубки й дівки танцювали. Вранці глянув, аж нікого нема, а сам він сидить на купині серед болота. Кому ж він грав? Звісно, чортам: вони ходять світом парубками, а чортиці дівками.
У другому записі напередодні Великодня чоловік ішов лугом і побачив між купинами скриню з грішми, а біля неї нечистого зі скрипкою. Нечистий пообіцяв грошей, якщо той танцюватиме. Чоловік скакав, аж поки не звалився з ніг, і біс справді дав йому грошей. Чоловік розбагатів.
Дійові особи1
Ще міфи132
Джерело
1900 Борис Грінченко. Из уст народа: малорусские рассказы, сказки и пр., № 127–128, с. 99. У Полудне →