Інше · Українці
Чорний пес на подушках: опир, якого нагодували
Під час мору ґаздиня знайшла на подушках чорного пса й нагодувала його — і мор ущух: то був опир, якого голод погнав у село
Записаний етнографами XIX–XX ст. з живої народної традиції.
В одному селі люди дуже вмирали на слабість, найбільше вночі, тож на ніч тікали до лісу, а вдень верталися. Одного дня ґаздиня прийшла додому й побачила, що на подушках лежить чорний, тяжкий пес. Вона глянула на нього, нічого йому не зробила, а взялася за своє: розчинила хліб і пекла. Спекла підпалок, помастила салом і поклала псові — пес з'їв; подала другий — і той з'їв; поклала третій, але цього він з'їв тільки половину. Ґаздиня вийшла на хвилину надвір, а як вернулася, пса вже не було. Від того дня слабість ущухла, і люди перестали вмирати.
Минув рік, ґаздиня з чоловіком поїхали на ярмарок, і в шинку до них підійшов якийсь господар: «А пам'ятаєте, як торік у вас на подушках лежав чорний пес, а ви годували його підпалками? А нічого вам із тієї пори в хаті не бракує?» І показав ножа з колодочкою — то був їхній ніж. «Той чорний пес — то був я. Я опир, народжений під такою планетою, що як на мене найде, то я мушу йти. Тоді я три доби нічого не їв, і якби ви мені не дали їсти, ціле село вимерло б, не лишилося б ані однієї душі. А на пам'ятку я взяв у вас того ножа». Подружжя, почувши таке, хутко вибралося з шинку, бо дуже налякалося того опиря.
Записав А. Веретельник у липні 1903 р. в Кам'янці-Струмиловій від Петра Остапчука.
Дійові особи1
Ще міфи132
Українці Баранець, якого не втопиш Страх у подобі баранця щоночі скаче на припічок; господар топить його в криниці, а вдома баранець уже чекає на нього Народні вірування Гнатюк, 1912 Українці Батько-упир на весіллі Мертвий батько повіз сина-солдата на весілля й висмоктав кров з гостей. Син вивідав, як їх оживити й позбутися упиря Народні вірування Грінченко, 1895 Українці Башта в Білилівці: дванадцять замків і панна з книжкою Бідняк уві сні чує, що гроші в льоху під баштою судилися йому, і всі дванадцять замків самі спадають перед ним Народні вірування Драгоманов, 1876 Українці Березень, квітень і травень: як квітень у гості їздив Квітень не міг доїхати до березня ні возом, ні саньми, аж травень підказав узяти ще й човен — за це березень мститься травню морозами Народні вірування Драгоманов, 1876 Українці Біда в кістці: як бідний позбувся недолі Бідний заманив свою біду в кістку, загнав кілок і втопив у ріці. Заздрісний багатий брат витяг її, і біда сіла на нього Народні вірування Гнатюк, 1902 Українці Вдова, що виплакала чоловіка з ями Три роки вдова плакала за чоловіком, аж він прийшов у жнива, вмить скосив хліб, а вночі розпоров їй груди Народні вірування Драгоманов, 1876 Українці Вдова, що пряла вночі: «теретин, теретин» До вдови, що допізна пряла при місяці, під вікно прийшло «щось» із жмутом веретен і звеліло їх напрясти Народні вірування Грінченко, 1895 Українці Вечеря для чортової матері Бідний брат справді відніс вечерю «чортовій матері» й повернувся з грошима, а заздрісний багатий — побитий лозою Народні вірування Драгоманов, 1876 Українці Висільник на весіллі: як побратими запросили один одного Молодий запросив на весілля побратима-висільника, той прийшов на коровай, а потім повіз гостя на своє весілля — у глід над прірвою Народні вірування Гнатюк, 1904 Українці Відважний мазур у костелі мерців Щоночі хтось нищив новий костел; вартою став мазур із когутом і патиною — і побачив, як із-під вівтаря виходять мерці Народні вірування Гнатюк, 1904 Українці Відьма над відьмами: слуга на шабаші на Ґутині Відьми сіють на припічку льон, роблять із нього масть і летять на гору Ґутин; слуга летить слідом і приносить звідти літні овочі взимку Народні вірування Гнатюк, 1912 Українці Відьма-решето Перед кіньми котиться решето; чоловік приковує його до колоди, а вранці там стоїть гола кума Народні вірування Драгоманов, 1876 Українці Відьмина каша: звідки весняні приморозки Відьма закопувала під хрестом кашу й наказувала посівам вимерзнути, доки наймит не підсунув ту кашу їй під ліжко Народні вірування Чубинський, 1872 Українці Відьомська мазь і кінь із липини Заїжджий підгледів, як відьми мажуться й вилітають у димар, і полетів слідом. Старша відьма дала йому коня, а з коня лишилася обдерта липина Народні вірування Грінченко, 1895 Українці Відьомський хрестик і циганська голка Відьми три ночі душать чоловіка, та одна з них дає йому хрестик, без якого зграя безсила, а потім міняє його на голку-оберіг Народні вірування Драгоманов, 1876 Українці Вовкулакова жінка: нитки запаски між зубами Вовк на сінокосі відірвав жінці запаску, а чоловік, що повернувся, усміхнувся — і між зубами в нього були нитки з тієї запаски Народні вірування Гнатюк, 1904 Українці Ворожка, що наслала смерть заради заміжжя Стара дівка бере на душу дві душі, щоб вийти заміж; ворожка робить своє, і вагітна дружина судженого вмирає Народні вірування Драгоманов, 1876 Українці Галаганка: розбійницький скарб, що пішов у землю Закуті розбійники за куліш показують чабанам скарб під могилою; через тридцять років пастух уже не знаходить каменів, бо гроші пішли глибше Народні вірування Драгоманов, 1876 Українці Глечик під кам'яною бабою Старий запорожець показує скарб за тінню з могили на заході сонця, та кум потай забирає глечик і перед смертю не може віддати душу Народні вірування Драгоманов, 1876 Українці Глухий ангел і дощ: «Іди туди, де просять, а він іде, де косять» Бог посилає пророка Іллю з глухим ангелом розносити дощ, а той недочуває і ллє не там, де просять, а там, де косять Народні вірування Чубинський, 1872 Українці Гола ворожка на цвинтарі: як відвели смерть від дітей Ворожка розбиває горщик із зіллям на могилі померлих дітей, батько тікає від гуркоту, а гола баба біжить за ним аж до хати Народні вірування Драгоманов, 1876 Українці Градовий вершник у Каричинцях: «Пускай!» — «Руби дрібніше!» Уночі до господаря тричі під'їжджав вершник на білому коні й просив пустити град, а той велів рубати лід дрібніше Народні вірування Чубинський, 1872 Українці Грошолюб, що поковтав гроші Скупий багач на чортову пораду поковтав гроші перед смертю, а вночі чорти витрусили їх і віддали дякові Народні вірування Грінченко, 1895 Українці Два вогні про своїх господинь Один вогонь хвалив господиню, що згортає його на ніч, а другий погрожував спалити хату недбайливої Народні вірування Драгоманов, 1876 Українці Два музики-чарівники На весіллі музика з Серафинців рве суперникові струни за те, що той не вклонився, а той розбиває йому скрипку на друзки Народні вірування Гнатюк, 1912 Українці Дзвін, що завів розбійників у кручу Розбійники вбили поміщика з родиною, а дорогою додому у хуртовині їх заводить у кручу дзвін, схожий на дзвін рідного села Народні вірування Гнатюк, 1912 Українці Дитина-покутниця за піччю Трирічний хлопчик, що вдарив матір по лиці, по смерті щоночі мучився за піччю, доки подорожній не випросив на тридцять служб Божих Народні вірування Гнатюк, 1904 Українці Дівчина-рожа й опир Дівчина вистежила свого милого-опиря на цвинтарі, мовчала до смерті, проросла рожею й ожила, а врятувала всіх, сказавши правду Народні вірування Гнатюк, 1904 Українці Донька, забрана в мерців на рік Мати на Діди вихопила свою померлу доньку з гурту покійних і рік не відпускала від себе, а на другі Діди та пішла за своїми Народні вірування Грінченко, 1900 Українці Дощ у відьминому горщику Наймичка розв'язує відьмин горщик — і ллє злива; відьмак пускає градову хмару лише на байрак, а вихор із сокирою виявляється чоловіком Народні вірування Нечуй-Левицький, 1876 Українці Дружина-літавиця: про що не можна питати Літавиця пішла заміж за умови, що чоловік ні про що не питатиме. Вона танцювала над мертвою дитиною, і він не витримав Народні вірування Гнатюк, 1902 Половці Євшан-зілля: як половецький хан повернувся в степ Хан Отрок, що прижився в Грузії, не послухав пісень, але, понюхавши степового зілля, заплакав і вернувся додому Давні тексти Галицько-Волинський літопис, 1843 Українці Живий скарб: Мазепина карета, свічка й білий кінь Закопані гроші ходять світом парубком, коровою чи конем, а над місцем скарбу горить свічка. Узяти його вдається не кожному Народні вірування Грінченко, 1900 Українці Жінка-упириця, що ходила до вдівця Після похорону жінки вдівець і діти щоночі марніють, худоба біжить на кладовище, а на попелі — сліди, мов хтось скакав на одній нозі Народні вірування Драгоманов, 1876 Українці Жменя потопельникової бороди Рибалка накидає на потопельника учкур від шлюбних штанів і тягне додому, але той вириває бороду й тікає з реготом Народні вірування Гнатюк, 1912 Українці Жорновий камінь, що покотився за мандрівним мельником Скупий мельник не почастував мандрівного товариша, і жорно покотилося з млина за гостем, доки господар не попросив пробачення Народні вірування Гнатюк, 1904 Українці Заклад на гробках: свита, прибита до хреста Парубок закладався, що опівночі приб'є хустку до хреста на кладовищі; вранці його знайшли мертвим — він прибив разом і свою чумарку Народні вірування Грінченко, 1900 Українці Закопаний брат: лісничий, що старший над градовими чортами Брат-близнюк, якого мати закопала живцем, став старшим над чортами, що товчуть лід під скелею, і навчив брата вберегти свою ниву від граду Народні вірування Гнатюк, 1904 Українці Закутий дід у льоху під могилами Близнецями Незнайомець веде шинкаря розплатитися до льоху під могилою, де сидить закутий у залізо старий із грішми Народні вірування Драгоманов, 1876 Українці Захланний опир і наймит, що вернувся з війська Мертвий ґазда-опир устав опівночі й закопав свої гроші із заклинанням, а наймит, що підглядав у вікно, відкопав їх, вивернувши закляття Народні вірування Гнатюк, 1904 Українці Звідки дощ: вершник, чий кінь пирскає водою, і веселка, що п'є з ріки Кінь небесного вершника хлепне води й пирхне — і йде дощ; а веселка смокче воду з рік і виливає її в хмари Народні вірування Чубинський, 1872 Українці Змієві вали: змій, запряжений у плуг Святі ковалі Борис і Гліб ловлять змія, що гнався за царевичем, запрягають у плуг і проорюють борозну, що й досі лежить під Києвом Народні вірування Нечуй-Левицький, 1876 Українці Змій скидає крила: шапка з діркою Наймит перехрестив крила змія, що літав до молодиці, і повернув їх лише за шапку грошей — а шапка була з діркою Народні вірування Грінченко, 1900 Українці Інклюз-зілля: як ксьондз дав парубкові чарівний гріш Парубок попросив у ксьондза інклюза, а дістав гріш у пляшці й рік роботи; плата за службу й була тим «інклюзом-зіллям» Народні вірування Гнатюк, 1904 Греки Причорноморʼя Іфігенія в Тавриді Тавринська Діва, якій приносили в жертву чужинців з розбитих кораблів, — і грецька певність, що це Агамемнонова дочка Давні тексти Геродот, 440 до н. е. Українці Коваль і чорт: як люди навчилися кувати Чоловік не знав, що до горна треба сипати пісок, а чорт мимохіть проговорився — і люди навчилися ковальства Народні вірування Грінченко, 1895 Українці Козак під постіллю попаді Над хатою, де хворіє попадя, стоїть туман; під її постіллю відкопують давнього козака, що лежить, як живий, і п'є її кров Народні вірування Драгоманов, 1876 Українці Кому сказано «добрий день»: Сонце, Місяць, Вітер і Мороз Чоловік привітався з чотирма подорожніми, а ті засперечалися, кому він сказав «добрий день», — і він обрав Вітра Народні вірування Чубинський, 1872 Українці Кума-відьма й чоловік під залізним небом Чоловік ловить відьму на тінь, заїжджує другу до смерті, а від помсти ховається в церкві на камені під сковородою Народні вірування Драгоманов, 1876 Українці Лісунка викупила свою дитину Баба знайшла в гаю дитя лісунки й віддала його матері — і розбагатіла, а по її смерті лісунка три дні тужила під хатою Народні вірування Грінченко, 1900 Українці Льох у Крилівці: свиня, діамант і хрест Свиня приводить чоловіка до замкового льоху, повного добра; він виносить звідти хрест, і хазяїн льоху дякує, що збувся свого ворога Народні вірування Драгоманов, 1876 Українці Мак тримає мерця в труні: баба, що товкла в ступі Покійна баба, що «щось знала», ночами товкла в ступі; мак у домовині мав її спинити, та вона й мак полічила, і приходила Народні вірування Грінченко, 1900 Українці Масло на воді: що чекає відьму на тім світі Відьма кидає своє масло на воду, і на нього злітається вся звірина, в якої вона відбирала молоко, розриваючи його на шматки Народні вірування Гнатюк, 1912 Українці Мати, що приходила по смерті годувати дитину Померла мати щовечора годує немовля в колисці, а на весіллі вдівця приходить востаннє: «Приведеш жінку — хай займається дитиною» Народні вірування Гнатюк, 1912 Українці Мертва рука й свічка з людського жиру Розбійники присипляють хату мертвою рукою й свічкою з людського жиру, та старий замикає їх у будці, а свічку гасять лише кінським гноєм Народні вірування Драгоманов, 1876 Українці Мертвий коханий і придане Мертвий парубок кличе дівчину з приданим на кладовище й шматує його в ямі, а вона рятується, кидаючи йому одежу Народні вірування Драгоманов, 1876 Українці Мертвий наречений: як дівчина втекла від милого з того світу Померлий милий повіз дівчину на цвинтар; врятували її сувій полотна, шкаплир на замку й корінець із дійниці Народні вірування Гнатюк, 1904 Українці Мертвих треба поминати: мерці під вікнами на Діди Бідна вдова нічого не зварила на Діди, і її власні мерці обступили її вночі, плямкаючи під вікнами, — поки не поставила води й чарку Народні вірування Грінченко, 1900 Українці Мертвякова намітка: «Хто взяв, той і надіне» Біля гробків устає справжній мрець; дівчина зриває з нього намітку, і він ходить під хатою, поки вона сама не поверне Народні вірування Драгоманов, 1876 Українці Мерці говіють у церкві: рідна мати й хрещена Дівчина зайшла вночі в церкву, де говіли мерці; рідна мати хотіла її з'їсти, і втекла вона, розповідаючи, як важко зробити сорочку Народні вірування Грінченко, 1900 Українці Мерці на заговинах і Трохим із сохою Мерці сходяться доїдати заговинну вечерю: злодій — із накраденим, а Трохим не пролазить у двері з украденою сохою Народні вірування Драгоманов, 1876 Українці Мисливець, що виміняв рушницю в архангела Михаїла Мисливець підстрелив чорта, що глузував із Бога, і за це взяв у архангела Михаїла рушницю, яка стріляла громом Народні вірування Чубинський, 1872 Українці Міст через болото й ангел з обпаленими крилами Пан, що збудував міст для трьох святителів, по смерті горить у пеклі, а ангел, виводячи його душу на їхню молитву, обпалює крила Народні вірування Чубинський, 1872 Українці Млин, який збудував чорт Чорт поставив млин, але не зміг почепити крил і насадити каменя, бо там хрест, — довершив Бог Народні вірування Драгоманов, 1876 Греки Причорноморʼя Могили кіммерійських царів над Тірасом Знать кіммерійців воліла полягти у взаємній січі, ніж тікати від скіфів, — і народ поховав їх над Дністром Давні тексти Геродот, 440 до н. е. Українці Музика на чортовому балу: червонці, що стали черепками Скрипаля покликали грати панству в багатий будинок. Протерши праве око, він побачив, що танцюють чорти, а замість червонців у кишені черепки Народні вірування Драгоманов, 1876 Українці Муха й трясця: чому лихоманка ходить до панів У селянина мусі обривали крильця, а трясцю викурювали димом, тож трясця пішла до пана, а муха до панської кухні — і обом там було добре Народні вірування Гнатюк, 1904 Скіфи Неври, що раз на рік стають вовками Скіфи й греки божилися, що кожен невр раз на рік на кілька днів обертається вовком; Геродот не повірив Давні тексти Геродот, 440 до н. е. Українці Ніч після розлуки: чорти пасуть вівці на полонині Першої ночі після того, як вівці зійшли з полонини, там «вівчарюють» чорти, і легінь, що пішов туди на заклад, ледве втік Народні вірування Гнатюк, 1912 Українці Обдурений змій палить чоловіка Змій носив чоловікові гроші, доки не помітив обману, — і відтоді щороку палив його, поки люди не порадили щороку щось будувати Народні вірування Грінченко, 1900 Українці Обдурений чорт: «коли все листя опаде» Чоловік продав душу з умовою «коли все листя з дерева обсиплеться» — і чорт щозими йшов ні з чим Народні вірування Грінченко, 1895 Українці Панич із лісу, що наперед знав, хто втопиться Панич просить підвезти його, віщує, що біля води втопиться парубок із трьома кіньми, а потім жінка з двома дітьми, і все збувається Народні вірування Гнатюк, 1912 Українці Пан, що взяв холеру за жінку Гарна сирота, з якою оженився пан, щоосені кудись їздила; слуга-чарівник рушив слідом і відрубав свяченим мечем лапу білому псові Народні вірування Гнатюк, 1904 Українці Парубок, що втопив джуму Джума сідає бідному парубкові на плечі й велить носити її від села до села, а він стрибає з нею у воду, щоб урятувати рідне село Народні вірування Гнатюк, 1912 Українці Підкована відьма Пастух спіймав кобилу, що на Юрія прийшла до корів, і дав її підкувати — а вранці кума лежала на печі з підковами на руках і ногах Народні вірування Гнатюк, 1904 Українці Повитуха в чортиці й нескінченне полотно Баба-повитуха перенесла через дорогу вагітну жабу, а то була чортиця. Нагородою стало полотно, якому не можна шукати кінця Народні вірування Драгоманов, 1876 Українці Позика в чорта: «магай був!» Бідняк позичив у чорта торбу грошей з дупла верби; за рік приніс борг, а позикодавця вже розірвали вовки — і гроші лишилися йому Народні вірування Грінченко, 1900 Українці Покутна душа під припічком: «Я бабка твоєї бабки» Під припічком стогне душа, що понад сто років покутує, і просить у дівчинки помочі, заробленої її власними руками Народні вірування Чубинський, 1872 Українці Покутники на фігурі й у костелі: «Отпускаю гріхи» Сміливець на заклад приносить у корчму «біду» з цвинтарної фігури, а то покутник, що жде, аби його помирили з тим, кому він не простив Народні вірування Гнатюк, 1912 Українці Потопельник із люлькою і весілля посеред Дністра Посеред Дністра пливе, сидячи, гуцул із люлькою й чіпляється за човен, а з хати перевізника видно весілля з музиками на воді Народні вірування Гнатюк, 1912 Українці Римар, що орудував гадюками Римар показав козакам на кордоні «пташка» з-під шапки — гадюку, а сусідам, чиї хлопці обнесли його сад, напустив повні хати гадюк Народні вірування Гнатюк, 1904 Українці Рік під землею з земським духом Бориславський копач засвистав у ямі, і земський дух забрав його лампу та рік водив попід землею по копальнях аж до Угорщини Народні вірування Гнатюк, 1912 Українці Розмова двох вогнів Вогонь скаржиться сусідові, що господиня мете його брудним віником і не дає їсти й пити, і кличе «погуляти» — тієї ночі хата згоріла Народні вірування Чубинський, 1872 Українці Савур-могила: ватаг Савва й хлопець-чарівник Хлопець-погонич вертає ватагові Савві виколоті очі за три воли й рушницю, а потім три дні водить його по уявній річці Народні вірування Драгоманов, 1876 Українці Сестра, яку забрали чорти: свічення в пустій хаті Панночки з ріжками вирвали в жінки дитину й лишили їй деркач і головешку; через роки брат знайшов сестру в пустці, де щоночі світилося Народні вірування Грінченко, 1900 Українці Сіль для відьом: у кухві до Криму Чоловік ховається в кухві, яку відьми опівночі несуть до Криму по сіль, і привозить додому повну кухву солі Народні вірування Драгоманов, 1876 Українці Скарб у Петренковому лісі Скарб у заваленому погребі стережуть ведмідь і солдат із дзвоником. Пастушкові він кинув повну шапку грошей, а заздрісному — кал Народні вірування Грінченко, 1895 Українці Скриня з грішми й хлопчикове щастя Скарб приходить до хати бідної вдови, та дається лише малому синові: мати хапає гроші — і скриня тягне її крізь землю Народні вірування Драгоманов, 1876 Українці Скрипаль і чорт із дуба: душа зі скрипки Чорт із дуба біля мосту зробив скрипаля найкращим у світі за душу — а через рік отримав «душу» зі скрипки Народні вірування Грінченко, 1895 Українці Скрипаль, що грав чортам на купині Двоє парубків покликали п'яного скрипаля грати на вечорниці, а вранці він прокинувся на купині серед болота Народні вірування Грінченко, 1900 Українці Служба Божа мерців: чому не можна плакати за померлими Опівночі мерці встають із гробів і йдуть до церкви на свою службу; живого, що там лишився, вони розривають на клапті Народні вірування Гнатюк, 1904 Українці Сорок тисяч під Капітан-могилою Старий розбійник за кухоль води відкриває, де закопано сорок тисяч під Євангелієм і хрестом, але скарб так і не показує вогню Народні вірування Драгоманов, 1876 Українці Старець і шість чортових кабанів Бідняк запродався чортові за шість кабанів. Старець переговорив чорта лічилкою, і той, розлютившись, зірвав дах і полетів ні з чим Народні вірування Драгоманов, 1876 Українці Стрільча скеля: хлопця б'ють, щоб запам'ятав скарб Запорожці закопують скарб на острівці біля порогів і тричі січуть украденого хлопця, доки він не скаже, за що, — щоб знав, де клад Народні вірування Драгоманов, 1876 Українці Суджений із батіжком: андріївське ворожіння біля дзеркал На Андрія між двома дзеркалами з'явився хлопець із батіжком; дівчина вихопила батіжок, а за чотири роки знайшла його в чоловіка Народні вірування Гнатюк, 1904 Українці Сусід кличе мерця на Святвечір Чоловік пообіцяв покликати померлого сусіда на Святу вечерю — і прийшли всі мерці з цвинтаря, вмочаючи мізинці в миску з водою Народні вірування Гнатюк, 1904 Українці Утоплениця на плоту Плотогони відіпхнули від плоту мертву бабу, а вона вночі сама перепливла до них і пливла за плотами, доки не заспівав когут Народні вірування Гнатюк, 1904 Українці Хлопець-хмарник із Улашківець П'ятнадцятирічний погонич відраджував економа сіяти ріпак, а коли надійшла хмара, сів під борони, вивернув одяг і відвів зливу від ячменю Народні вірування Гнатюк, 1904 Українці Холера на возі: «Але ж мудрий! Був би-с мене привіз!» Чоловік підвіз нелюдську жінку, що збиралася в село «доки не заколядують», — і встиг послати братство з колядою, перш ніж вона доїхала Народні вірування Гнатюк, 1904 Українці Цебер сліз: чому не можна плакати за мерцем Мерці, за якими плачуть, лежать у воді й несуть на запусти до церкви величезний цебер сліз, проклинаючи тих, хто плаче Народні вірування Гнатюк, 1912 Українці Чому в травні буває холодно: як Квітень їхав на бал до Березня Травень порадив Квітневі, як дістатися на бал до Березня, і розгніваний Березень пригрозив Травневі своїм холодом Народні вірування Гнатюк, 1902 Українці Чому гримить: пророк Ілля й архангели полюють на чорта Грім — це постріл у чорта, що дражнить Бога, а блискавка — розірвані хмари, крізь які видно, де він сховався Народні вірування Чубинський, 1872 Українці Чому ніч поменшала на макове зерно: три ночі в пустці Парубка, що вбив відьмину дочку, засудили на три ночі в пустці; щоб урятувати його, Бог укоротив ніч, і півень заспівав раніше Народні вірування Грінченко, 1895 Українці Чорне теля, що розсипалося іскрами Хлопець веде додому знайдене теля, а воно зникає, і з-поміж іскор виростає вогненна тополя Народні вірування Гнатюк, 1912 Українці Чорт із благовіщенського яйця й Климків котел Яйце з Благовіщення виношують дев'ять днів під пахвою — і вилуплюється чорт-наймит; Климко віддав йому душу дитини за котел грошей Народні вірування Шухевич, 1902 Українці Чорт у глечику: рибка, що спокушала пустельника Рибалки витягли глечик із рибкою, що стала чортом; той похвалився, як потрапив у неволю, — і чоловік заманив його назад Народні вірування Грінченко, 1900 Українці Чорт у домовині замість лиходія: окріп і хомут Син подивився крізь хомут і побачив: тіло батька-чарівника чорти забрали, а на лаві лежить чорт, схожий на нього Народні вірування Грінченко, 1895 Українці Чорт ходить до молодиці її чоловіком: «казюку їм» Молодиця підняла в полі клубок стрічок, і до неї став ходити нечистий у постаті чоловіка, — поки знахарка не навчила, що відповісти Народні вірування Грінченко, 1900 Українці Чорт-челядник у коваля: як переробляли старого на молодого Чорт перекував у горні старого на молодого, а коваль, узявшись повторити, спалив пана — і чорт мусив рятувати його від шибениці Народні вірування Гнатюк, 1904 Українці Чортів син і кумове ліжко в пеклі Удова записала чортові сина. Хрещений батько визволив хлопця з пекла, а від приготованого для себе «кумового ліжка» врятувався хитрістю Народні вірування Драгоманов, 1876 Українці Чортівська скрипка: як Іван відтанцював собі волю від панщини Іван переграв за музику на чортовій забаві, дістав чарівний гачок і скрипку — і змусив пана танцювати, доки той не дав йому волю Народні вірування Гнатюк, 1904 Українці Чортова віддяка: хто найвірніший Чоловік урятував чорта від вовка, і той навчив його, хто найвірніший. Вірним виявився пес Народні вірування Драгоманов, 1876 Українці Чортова дочка за парубком: вихор — то чортове весілля Чортова дочка охрестилася, щоб вийти за парубка, і навчила його, що брати в тестя: не хліб і гроші, а цеглу й вугілля Народні вірування Чубинський, 1872 Українці Чортова чарка: горілка, що стає кісткою Нечистий частує чоловіка горілкою, як той іде вранці глянути жито; перехрестишся — і замість чарки в руці кістка чи палиця Народні вірування Грінченко, 1900 Українці Чортові гроші: срібло, що стало вугіллям Чорти тягнуть ночами тачки з грішми тим, хто продав їм душу; хто душі не продав, тому їхнє срібло стає вугіллям Народні вірування Грінченко, 1895 Українці Чорт, ласий до меду: «не попав!» Чорт крав мед із вуликів, поки пасічник не вдарив його кийком із криком «не попав!» — більше той не приходив Народні вірування Грінченко, 1895 Українці Чудо стукає вночі: кара за роботу на свято Батько послав молодих працювати на празник Чуда, і вночі в двері постукало саме Чудо; вранці в синові вже була нечиста сила Народні вірування Грінченко, 1900 Українці Шапка мерця: дівчина, що зірвала шапку з померлого парубка Дівчина зірвала шапку з померлого парубка, що стояв під вікном; мрець приходив по неї щоночі, а коли вона сама наклала шапку, вранці померла Народні вірування Гнатюк, 1904 Українці Шолудивий Буняка: людожер із печінкою за плечима Велетень Буняка з городища їсть хлопців, та вдова пече синові пиріжки на власному молоці, і людожер, побратавшись, гине від ножа Народні вірування Драгоманов, 1876 Українці Щезники в решеті Пан продає щезників, схожих на котиків, у решеті: хто хоче, бере собі на багатство, довге життя чи шану, але треба наступити на хрест Народні вірування Гнатюк, 1912 Українці Як Нипипир ділив вареник між мерцями Богомільний чоловік заснув біля церкви з вареником у роті й прокинувся на службі мерців, що вимагали поділити вареник Народні вірування Грінченко, 1895 Українці Як чорт вигадав горілку Нечистий варив людям питво з нехворощу, що звалило з ніг Петра й Павла; святий Юрій його відлупцював, а Петро назвав питво горілкою Народні вірування Драгоманов, 1876 Українці «Бідне ягнятко!»: страх, що проїхався на возі Батько з сином з жалю взяли на віз заблукане ягнятко, а воно стало таке важке, що коні змокли, — і обернулося чоловіком, що регочеться Народні вірування Гнатюк, 1904 Українці «Воші їм і тебе з’їм»: як молодиця прогнала змія Молодиця обмотує стріху пряжею, спряденою навпаки, сідає простоволоса на поріг і лускає насіння, кажучи змієві, що їсть воші Народні вірування Гнатюк, 1912 Українці «Кидай ще!»: гроші, що горіли Чоловік кидає у вогник, де горять гроші, клапоть за клаптем свого одягу, аж поки не заспівають півні й вогонь не розсиплеться грошима Народні вірування Гнатюк, 1912 Українці «Не подоба, щоб брат сестру брав»: як позбутися мерця, що ходить до жінки Мрець щоночі ходив до вдови, доки вона не зробила щось «не по-людськи» й не сказала: «Не подоба й мерцеві до живої ходити» Народні вірування Гнатюк, 1904 Українці «Оддай моє!»: хустка мертвяка Дівчина зірвала хустку з голови мертвяка на гробках, і він щоночі приходив під вікна по свою хустку, доки не забрав і її Народні вірування Грінченко, 1900 Українці «Перелети поле!»: як зять доїхав кінця тещі-відьми Зять, накрившись дерном, підглядав за тещею-чарівницею, урятував наймита від смерті й порубав сокирою вихор, яким вона стала Народні вірування Гнатюк, 1904 Українці «Семисіл по сім псів»: як наймит переплутав відьмину замову Відьма послала наймита з косою збирати на Юрія «сім пожитків» до своєї корови, а він тричі прокликав «сім псів» — і пси розірвали корову Народні вірування Гнатюк, 1904 Українці «Час і пора, а ще Илька нема» Опівночі лісничий чує, як потопельники в Дністрі співають і кличуть: «Час і пора, а ще Илька нема», а на третій день Илько тоне Народні вірування Гнатюк, 1912 Українці «Що ти — те й я»: чоловік, що пішов з опирем до молодят Чоловік на цвинтарі відповідав опиреві «що ти — те й я», ходив із ним до молодят, а наостанку не поліз у гріб першим Народні вірування Гнатюк, 1904 Українці «Я й сам був вовкулакою»: сім років із вовками Покинута дівчина кинула на тесляра стрічку, і він обріс вовчою шкурою. Сім років служив вовкам, а повернувшись, ще тиждень вив замість слів Народні вірування Грінченко, 1895
Джерело
1904 Володимир Гнатюк. Етноґрафічний збірник. Т. 15: Знадоби до галицько-руської демонольоґії, № 271, с. 161–162. Скан ↗