Інше · Українці
Два вогні про своїх господинь
Один вогонь хвалив господиню, що згортає його на ніч, а другий погрожував спалити хату недбайливої
Записаний етнографами XIX–XX ст. з живої народної традиції.
Зійшлися якось два вогні й стали розповідати, які в них господині. Один каже: «О, моя гідна: все мені постелить і вкриє», бо господиня завжди згортала жар на купку й загортала в печі. Другий мовить: «А моя не така: ніде мені не постелить і не вкриє, то я колись їй хату спалю». — «Ще не роби того, брате, може, вона ще поправиться», — сказав перший, і вони розійшлися.
Зійшлися вони знову в тієї недбайливої господині. «А що, поправилася?» — «Де там! Цієї ночі я їй хату спалю». Господиня ту розмову почула, зараз згорнула вогонь на купку, загорнула в печі й відтоді завжди так робила.
Ще міфи132
Джерело
1876 Михайло Драгоманов. Малорусские народные предания и рассказы, С. 387. Скан ↗