Інше · Українці
Мертва рука й свічка з людського жиру
Розбійники присипляють хату мертвою рукою й свічкою з людського жиру, та старий замикає їх у будці, а свічку гасять лише кінським гноєм
Записаний етнографами XIX–XX ст. з живої народної традиції.
Дванадцятеро розбійників перехопили старого й допитувалися, у кого в слободі найбільше грошей. Спершу він назвав попа, а коли попа пограбували, сказав: «У мене». Розбійники зайшли до нього в хату, запалили свічку з людського жиру й поклали на стіл мертву руку. Господарі поснули мов убиті, а розбійники шукали гроші й не знаходили. Старий порадив пошукати в будці, а коли всі туди влізли, послав за ними й свого сторожа, ніби показати гроші в кутку, і замкнув їх. На його крик ніхто не прокидався. Тоді розбійники самі підказали: погаси свічку й винеси руку. Він так і зробив, люди повставали й похапали розбійників.
В іншому записі злодії, грабуючи пана, запалили таку свічку, і пан заснув ще міцніше. Лише кучер не спав і зчинив тривогу. Злодії втекли, а свічки ніяк не могли погасити, і пан не прокидався, доки стара не порадила гасити її кінськими кізяками. Ще кажуть, що з трьома нитками з покривала, яким накривають обличчя мерцеві, злодій може ввійти куди завгодно, і ніхто не почує.
Записано в Олександрійському повіті (Синюгубівка, Паволоч) і в Ольшані Харківського повіту.
Дійові особи1
Ще міфи132
Джерело
1876 Михайло Драгоманов. Малорусские народные предания и рассказы, Розд. V, № 5, с. 67. Скан ↗
