Інше · Українці
Сестра, яку забрали чорти: свічення в пустій хаті
Панночки з ріжками вирвали в жінки дитину й лишили їй деркач і головешку; через роки брат знайшов сестру в пустці, де щоночі світилося
Записаний етнографами XIX–XX ст. з живої народної традиції.
Жінка пішла в плавні ламати калину, і за нею побігла трирічна донька. До жінки підійшли гарні паничі. Придивилася вона, а в них ріжки й хвостики: то нечиста сила. Тікати було нікуди, і паничі силою вирвали в неї дитину, а натомість дали їй у руки деркач і головешку. Минуло багато років, а про дівчинку не було й чутки. За селом стояла пуста хата, і щоночі в ній стало світитися; люди хотіли знати, що там робиться, та боялися підійти. Син тієї жінки взявся подивитися за кварту пива. Глянув у вікно й упізнав сестру: у хаті сиділа дівка й пряла. Він увійшов і сказав, що хоче взяти її за себе. «Добре, — відповіла дівка, — тільки треба покликати попа й посвятити хату». Брат привів попа. Щойно хату посвятили, все щезло: загуло й провалилося крізь землю, лишилися тільки піп і парубок, що дивувалися, що творить нечистий.
Дійові особи1
Ще міфи132
Джерело
1900 Борис Грінченко. Из уст народа: малорусские рассказы, сказки и пр., № 126, с. 98. У Полудне →