Інше · Українці
Відьомський хрестик і циганська голка
Відьми три ночі душать чоловіка, та одна з них дає йому хрестик, без якого зграя безсила, а потім міняє його на голку-оберіг
Записаний етнографами XIX–XX ст. з живої народної традиції.
Один чоловік із Покровського розповідав, що його відьми мало не замордували. Він жав із жінкою від снопа, а поруч жала вдова, яка весь час зажинала на його десятину. Вони посварилися, і вдова сказала: «Ну, будеш же ти мене пам'ятати!» Надвечір він захворів, а вночі налетіли відьми, кололи й щипали його. Він кричав, а ніхто нічого не бачив. Наступної ночі було ще гірше.
На третю ніч, коли його вже мали зовсім задушити, прилетіла одна відьма з Гаврилівки й дала йому хрестик: «Сховай його, де сам знаєш, а то вони тебе цієї ночі задушать». Він закопав хрестик під сінешнім порогом. Налетіли відьми, а гаврилівська вскочила в сіни й заголосила: «Ой, лихо мені, загубила!» Без того хрестика вони нічого не могли вдіяти. Перебрали всю стріху по соломині, не знайшли й подалися геть.
Другого дня та відьма прилетіла й просила: «Віддай моє». Він не хотів, бо боявся, що його задушать. Тоді вона пообіцяла дати йому циганську голку: «Встроми її в сінях в одвірок — за сто верст обминатимуть». Відтоді він дякує гаврилівській відьмі, бо без неї пропав би.
Записано в Олександрійському повіті (Вовча) від парубка (запис П. Манджури).
Дійові особи1
Ще міфи132
Джерело
1876 Михайло Драгоманов. Малорусские народные предания и рассказы, Розд. VI, № 13, с. 71. Скан ↗
