Інше · Українці
Муха й трясця: чому лихоманка ходить до панів
У селянина мусі обривали крильця, а трясцю викурювали димом, тож трясця пішла до пана, а муха до панської кухні — і обом там було добре
Записаний етнографами XIX–XX ст. з живої народної традиції.
Зустрілася муха з трясцею. «Звідки йдеш?» — питає трясця. «Від селянина». — «Добре тобі там було?» — «Ні: тільки хочу трохи молока напитися, а він мене як махне до землі, ще й ногою тупне, аж крильця пообривав». — «І я йду від селянина, — каже трясця. — Як почне він курити всіляким зіллям, то мушу тікати. Що ж нам тепер робити?» — «Ходім до двору, — каже муха. — Ти йди до пана, а я піду до кухні».
Трясця пішла до пана — пан заслаб, ліг у перини, а лікарі дають йому їсти й пити, щоб швидше підвівся. А муха пішла до кухні. Аж восени зійшлися знову: «А що, добре тобі було?» — «Ой добре: годували мене, вкривали, давали, чого хотіла. А тобі?» — «І мені добре: прийде кухар із полумиском, зачерпне ложку, а мені ще й кумпанію свою кличу, бо є що їсти». — «Ну, — кажуть, — побули ми тут, ходімо далі по панах та по ксьондзах, а до селянина не ходімо, бо в селянина прикро — дуже збиткується».
Записано в липні 1902 р. в Коропці Бучацького повіту від Олекси Сеньчука.
Дійові особи1
Ще міфи132
Джерело
1904 Володимир Гнатюк. Етноґрафічний збірник. Т. 15: Знадоби до галицько-руської демонольоґії, № 208, с. 121–122. Скан ↗