Інше · Українці
«Семисіл по сім псів»: як наймит переплутав відьмину замову
Відьма послала наймита з косою збирати на Юрія «сім пожитків» до своєї корови, а він тричі прокликав «сім псів» — і пси розірвали корову
Записаний етнографами XIX–XX ст. з живої народної традиції.
Була одна чарівниця, якій уже соромно було самій ходити збирати пожиток, бо люди її знали й кричали на неї. Вона попросила свого наймита піти замість неї. «Добре, ґосподине, — каже наймит, — скажіть тільки, як говорити й як шептати». Вона збудила його досвіта, до схід сонця, дала косу в руки й навчила: «Іди на ту долину, і як потягнеш косою, кажи: Семисіл по сім пожитків до нашої корови, — і так тричі».
Наймит був не дурний: як потягне косою, так і каже: «Семисіл по сім псів до нашої корови», — і так тричі. Прийшов додому, повісив косу на кілок. «А що, — питає ґосподиня, — казав так, як я навчила?» — «Еге ж! Дайте мені їсти, бо голодний». Ще наймит не пообідав, як налетіли пси, мов скажені, просто до корови й розірвали її. «А то що сталося? — закричала ґосподиня. — Ти як казав?» — «Та так, як ви казали: Семисіл по сім псів до нашої корови». — «Я тобі казала: сім пожитків!» — «Я був сонний, не дочув, не зрозумів добре».
Записав О. Дерев'янка 1902 р. в Будзанові Теребовельського повіту від Ганни Феліцької.
Дійові особи1
Ще міфи132
Джерело
1904 Володимир Гнатюк. Етноґрафічний збірник. Т. 15: Знадоби до галицько-руської демонольоґії, № 307, с. 188. Скан ↗
