Інше · Українці
Покутна душа під припічком: «Я бабка твоєї бабки»
Під припічком стогне душа, що понад сто років покутує, і просить у дівчинки помочі, заробленої її власними руками
Записаний етнографами XIX–XX ст. з живої народної традиції.
Одна стара розповідала, що коли вона була ще дівчинкою, померла її тітка. Старші вийшли з хати, де лежала покійниця, а дівчинка, лишившись сама, почула, що під припічком хтось стогне. Вона злякалася й побігла сказати старшим. Ті зайшли, і стогін ущух; вийшли — знову почався. Тоді вони здогадалися, що тут щось є, думали, що то відкривається скарб, і, ставши за дверима, звеліли дівчинці сказати: «Всяка душа хай хвалить Господа». Вона сказала, і стогнуче відповіло: «І я хвалю Бога Предвічного». — «Душе покутна, чого ти хочеш і хто ти?» — «Я бабка твоєї бабки. Понад сто років я тут покутую: кидають на мене дрова, змітають на мене сміття. Я прошу твоєї помочі від праці твоїх рук, але гляди, щоб ніхто більше не трудився». Дівчинка взяла в матері грошей, купила полотна й ниток, пошила три маніжки, продала на ярмарку й віддала матері позичене, а на зароблене знову купувала й шила, доки не назбирала досить на службу. Ксьондз відслужив панахиду. Коли вдома помолилися за упокій душі й сіли обідати, біля порога стала немолода жінка, дивилася тільки на дівчинку й тричі сказала їй подяку, а тоді зникла. Кажуть, то була та душа.
Записано у Вінницькому повіті (експедиція П. Чубинського).
Ще міфи132
Джерело
1872 Павло Чубинський. Труды Этнографическо-статистической экспедиции в Западно-русский край. Т. 1, вып. 1: Верования и суеверия. Загадки и пословицы. Колдовство, Т. 1, вип. 1, с. 148–149. Скан ↗