ілюстрація в роботі
Нижчий дух · Села й шляхи
Лихоманка
Також: лихорадка, трясця
Гарна дівчина, що обертається повітрям: хто ковтне її з їжею, того й затрясе
Записаний етнографами XIX–XX ст. з живої народної традиції.
Властивості
Лихоманку уявляли молодою вродливою дівчиною, що вміє обертатися на повітря; хто ковтне це повітря разом з їжею, зараз захворіє. Розповідали, як чоловік підслухав двох дівчат-лихоманок: одна збиралася до пана, щоб той випив її з вином, друга — до нього самого, бо знала, що він удома попросить галушок і проковтне її з першою. Удома чоловік кинув першу галушку в мішечок, завʼязав і повісив у комин коптитися — і довго лихоманки між людьми не було, аж поки він сам із цікавості не розвʼязав мішка. Звідси, кажуть, усі забаганки хворого — то забаганки лихоманки, що ним заволоділа.
Де шанували
Версії2
-
1872 Чубинський · С. 221–222 · Поділля
Літинський повіт: лихоманку уявляють молодою вродливою дівчиною, що обертається на повітря; хто проковтне його з їжею, захворіє. Легенда: чоловік підслухав двох дівчат-лихоманок, дома відклав першу галушку в мішечок, завʼязав і повісив у трубу коптитися; довго лихоманки між людьми не було, аж поки він з цікавості не розвʼязав мішка. Звідси повірʼя, що забаганки хворого — забаганки лихоманки.
-
1904 Гнатюк · № 208–210, с. 121–124 · Галичина
Гнатюк, «Знадоби», т. 1 (записи з Коропця, Мшанця й Кам'янки-Струмилової). Трясця («фебра», «зима», «цьотка») ходить світом і радиться з іншими хворобами, до кого йти: у селянина її викурюють зіллям, тож вона йде до пана, де її годують і вкривають перинами (див. міф «Муха й трясця»). Лісник підслухав, що трясця сидітиме в першій ложці його обіду, вилив ту ложку в льофу рушниці, цілий рік нею стріляв, а тоді вистрілив трясцю під ялицю, аж та заморочилася. Дві «цьотки»-пропасниці вибирають, кого трясти: від коваля, що наївся чорного борщу й пішов бити молотом, і від селянина, що цілий день клав гній, пропасниця мусить тікати, а друга хвалиться, що сім літ тримала бабу, бо та її пестила.