Цикл
Останні
— / 10
Популярні
Зміст
- 1 Юродивий Во дні фельдфебеля-царя…
- 2 Неофіти поема Возлюбленнику муз і грацій…
- 3 Доля Ти не лукавила зо мною…
- 4 Муза А ти, пречистая, святая…
- 5 Слава А ти, задріпанко, шинкарко…
- 6 Сон На панщині пшеницю жала…
- 7 Я не нездужаю, нівроку…
- 8 Марку Вовчку Недавно я по-за Уралом…
- 9 Подражаніє 11 псалму Мій Боже милий! як то мало…
- 10 Мій Боже милий, знову лихо!..
- 11 Ісаія. Глава 35 Радуйся, ниво неполитая…
- 12 N. N. Така як ти, колись лілея…
- 13 Ой по горі роман цвіте…
- 14 Ой маю, маю я оченята…
- 15 Сестрі Минаючи убогі села…
- 16 Колись, дурною головою…
- 17 Якби-то ти, Богдане п'яний…
- 18 Во Іудеї во дні они…
- 19 Марія поема Все упованіє моє…
- 20 Подражаніє Едуарду Сові Посажу коло хатини…
- 21 Подражаніє Ієзекіїлю. Глава 19 Восплач, пророче, сине Божий…
- 22 Осія. Глава XIV Погибнеш, згинеш, Україно…
- 23 Ой діброво — темний гаю!..
- 24 Дівча любе, чорнобриве…
- 25 Подражаніє сербському Наїхали старости…
- 26 Молитва Царям, всесвітнім шинкарям…
- 27 Колись-то ще, во время оно…
- 28 Умре муж велій в власяниці…
- 29 Гімн черничий Удар, громе, над тим домом…
- 30 Над Дніпровою сагою…
- 31 Росли укупочці, зросли…
- 32 Світе ясний! Світе тихий!..
- 33 Ликері Моя ти любо! мій ти друже…
- 34 Барвінок цвів і зеленів…
- 35 Л. Поставлю хату і кімнату…
- 36 І Архімед, і Галілей…
- 37 Не нарікаю я на Бога…
- 38 Саул В непробудимому Китаї…
- 39 Минули літа молодії…
- 40 Титарівна-Немирівна…
- 41 Хоча лежачого й не б'ють…
- 42 І тут, і всюди — скрізь погано…
- 43 О люди! люди небораки!..
- 44 Якби з ким сісти хліба з'їсти…
- 45 І день іде, і ніч іде…
- 46 Тече вода з-під явора…
- 47 Якось-то йдучи уночі…
- 48 Бували войни й військовії свари…
- 49 Н. Т. Великомученице кумо…
- 50 Зійшлись, побрались, поєднались…
- 51 Плач Ярославни В Путивлі-граді вранці рано…
- 52 З передсвіта до вечора…
- 53 Чи не покинуть нам, небого…
Цикл «Кобзаря», 1857–1861. Після заслання: Нижній Новгород, Україна 1859 року, Петербург.
Що ви думаєте про «Останні»?
Відгуків ще немає — ваш стане першим.
Тарас Шевченко