Умре муж велій в власяниці…
Тарас Шевченко · 1860 Умре муж велій в власяниці.Не плачте, сироти, вдовиці,А ти, Аскоченський, возплачВо-утріє на тяжкий глас!
І Хомяков, Русі ревнитель,Москви, отечества любитель,О юпкобо́рцеві возплач!І вся, о »Русская Бесѣда«,Во глас єдиний ісповєдуйСвої гріхи, — і плач, і плач...
Видання [бл. 1920] року
Текст за виданням: Кобзарь, Київ — Ляйпціґ: Українська накладня. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Internet Archive.