Молитва
Тарас Шевченко · 1860 I.
Царям, всесвітнім шинкарям,І дукачі, і таляри́,І пута кутії пошли!
Робочим головам, рукам,На сій окраденій землиСвою Ти силу низпошли!
Мені-ж, мій Боже, на землиПодай любов, сердешний рай,І більш нічого не давай!
II.
Царів, кровавих шинкарів,У пута кутії окуй,В склепу глибокім замуруй!
Трудящим людям, всеблагий,На їх окраденій землиСвою Ти силу низпошли!
А чистих серцем — коло їхПостав Ти ангели свої,Щоб чистоту їх соблюли́!
Мені-ж, о Господи, подайЛюбити правду на землиІ друга щирого пошли!
III.
Злоначинающих спини,У пута кутії не куй,В склепи глибокі не муруй!
А доброзиждущим рукамІ покажи і поможи,Святую силу низпошли!
А чистих серцем? — Коло їхПостав Ти ангели своїІ чистоту їх соблюди!
А всім нам в-купі на землиЄдиномисліє подай,І братолюбіє пошли!
IV.
Тим неситим очам,Земним бо́гам, царям —І плуги й кораблі,І всі добра землі,І хвалебні псалми —Тим дрібненьким богам!
Роботящим рукам,Роботящим умамПерелоги орать,Думать, сіять, не ждатьІ посіяне жать —Роботящим рукам.
Добросердним, малим,Тихолюбцям святим,Творче неба й землі,Долгоденствіє їмНа сім світі, на тімРай небесний пошли!
Все на світі — не нам,Все богам тим, царям:І плуги й кораблі,І всі до́бра землі,Моя любо, а нам —Нам любов між людьми!
Видання [бл. 1920] року
Текст за виданням: Кобзарь, Київ — Ляйпціґ: Українська накладня. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Internet Archive.