Над Дніпровою сагою…

Над Дніпровою сагоюСтоїть явір між лозою,Між лозою з ялиною,З червоною калиною.

Дніпро беріг риє, риє,Яворові корінь миє;Стоїть старий, похилився,Мов козак той зажурився;

Що без долі, без родиниТа без вірної дружини,І дружини, і надіїВ самотині посивіє!

Явір каже: »похилюся,Та в Дніпрові скупаюся.«Козак каже: »погуляю,Та любую пошукаю.«

А калина з ялиноюТа гнучкою лозиною,Мов дівчаточка із гаюВихожаючи співають. —

Повбірані, заквітчаніТа з таланом заручені,Думки-гадоньки не мають —Вються, гнуться та співають...