Якби з ким сісти хліба з'їсти…
Тарас Шевченко · 1860 Як би з ким сісти, хліба з'їсти,Промовить слово, то воно-б,Хоч і як-не́будь, на сім світі,А все-б таки́ якось жило́сь.Та ба! Нема з ким! Світ широкий,Людий чимало на землі,А доведеться одинокимВ холодній хаті кривобокій,Або під тином простягти́сь!...Або... Ні, треба одружитись,Хоча-б на чортовій сестрі!Бо доведеться одурітиВ самотині... Пшениця, житоНа добрім сіялось лану,А люди так собі пожнутьІ скажуть: »Десь його убито,Сердешного, на чужині...«О, горе, горенько мені!
Видання [бл. 1920] року
Текст за виданням: Кобзарь, Київ — Ляйпціґ: Українська накладня. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Internet Archive.