Во Іудеї во дні они…

Во Іудеї, во дні они,Во время Ирода царя,Кругом Сіона й на СіоніРоманські пяні леґіониПаскудились. А у царя,У Ирода таки самого,І у порогу й за порогомСтояли лі́ктори. А цар,Самодержавний государ,Лизав у ліктора халяву,Щоб той йому на те, на се,Хоч пів-динарія позичив.А той кишенею трясе,Виймає гроші і не лі́чить,Неначе ста́рцеві дає.І пяний Ирод знову пє!Як ось — не в са́мім Назареті,А у якомусь у вертепі —Марія сина привела́І в Вифлеєм з малим пішла.Біжить почтар із ВифлеємаІ каже: »Царю! так і так!Зіновать, кукіль і будякРосте в пшениці! Кляте пле́мяДавидове у нас зійшло, —Зотни, поки́ не підняло́сь!«— »Так що-ж!« промовив Ирод пяний:»По всьому царству постинатьМалих дітий; а то поганіНам не дадуть доцарювать!«Почтар, нівроку, був підпилий,Оддав сенатові прика́з,Щоб тілько в Вифлеємі билиМалих дітий. Спаси ти нас,Младенче праведний, великий,Од пяного царя-владики!Од гіршого-ж Тебе спаслаТвоя преправедная Мати.Та де-ж нам тую матір взяти?Ми серцем голі до-гола́!Раби з кокардою на лобі,Лакеї в золотій оздобі,Онуча, сміття з помелаЙого Величества!... та й годі.