Бували войни й військовії свари…
Тарас Шевченко · 1860 Бували войни й військовії свари:Галагани, і Кисілі, і Кочубе́ї-Нога́ї, —Було добра того́ чимало!Минуло все, та не пропало.Остались ша́шелі: гризуть,Жеруть і тлять старого діда.А од корі́ння тихо, любоЗелені парості ростуть.І виростуть; і без сокири,Аж зареве та загуде,Козак безверхий упаде́,Розтрощить трон, порве порфиру,Розда́вить вашого куми́ра,Людськії шашелі! Няньки,Дядьки отечества чужого!Не стане и́дола святого,І вас не стане! БудякиТа кропива́, а більш нічогоНе виросте над вашим трупом!І стане купою на купіСмердячий гній, — і все те, всеПо-троху вітер рознесе.
А ми помолимося БогуІ небагатії й невбогі.
Видання [бл. 1920] року
Текст за виданням: Кобзарь, Київ — Ляйпціґ: Українська накладня. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Internet Archive.