Вірш
Подражаніє сербському

Подражаніє сербському

Тарас Шевченко · 1860

Наїхали старости,Й молоди́к за ними.Вони собі пішли в хатуЗ батьком розмовляти,А я в його, молодого,В того чо́рнобривця,Беру коня, та й нічого...Веду до криниці.Кінь утомлений, копитаРозкуті, розбиті,Сіделечко мережанеЗопсуте, невкрите.— »Скажи, коню, до кого цеВи так нагло гнались?До якоїсь чорнобривкиВсю ніч майнували.Чи ти-ж, коню, будеш питиЗ нашої криниці?Чи буде та чорнобривкаСей рік молодиця?«

Видання [бл. 1920] року

Текст за виданням: Кобзарь, Київ — Ляйпціґ: Українська накладня. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Internet Archive.

— / 10

Про цей вірш тут ще нічого немає