Думки про "Польові дослідження з українського сексу"

Одразу хочу почати з того, що я ніколи не читав прозові твори Забужко, окрім публіцистики. Перший твір, перший досвід. З рецензій і публічних виступів я зробив висновок, що мене може зацікавити її творчість. Не маю жодного бажання применшувати культовість і легендарність персони, але загалом твір відчувається схожим на мінімалках з книгами Ірени Карпи ( no offense ). Якась зашкалююча кількість англіцизмів і просто фраз англійською ( over the top, too much ), відчуття графоманії. Цікавість самого матеріалу, а також його актуальність - теж під питанням. Якщо його розглядати як феміністичну роботу, то елементи саме "фемінізму" сприймаються як щоденна злоба з елементами ненависті до протилежної статі. Коли брати як основну конструкцію життєвий шлях жінки і вбачати в ньому актуальність через 10-20-30 років, то як і в літературі так і в тому ж кіно, подібні приклади були присутні ще з кінця 70х років. Єдиним дійсно фактором першості і унікальності, можна вважати присутність цього твору вже в незалежній Україні, написаний українською мовою, але це достатньо сильно нівелювало б заслуги і почести покоління письменників ХХ століття.

Оксана Забужко

1960 — наш час · 12 цитат